Сьогодні хочеться сказати не про професію.
Хочеться сказати -
про людей. Про наших людей.
Про кожного, хто щодня приходить у наш заклад і віддає дітям частинку себе.
Ми часто втомлюємося. Часом нам непросто. Бувають дні, коли здається, що сил уже зовсім мало. Але як важливо зупинитися хоча б на мить і подумати: яке це велике щастя, що ми є один в одного. Що ми маємо роботу, яка потрібна. Що маємо дітей, заради яких хочеться знову і знову знаходити сили.
Бог дає нам здоров’я, сили й можливість працювати на цій непростій, але такій важливій педагогічній ниві. І, мабуть, найбільше щастя - розуміти, що наша праця змінює чиєсь життя.
Наші діти особливі. Вони вчать нас бачити те, що іноді непомітне для інших: маленьку перемогу, перше слово, самостійний крок, усмішку, погляд, довіру, просте «дякую». І за кожним таким моментом стоїть чиясь щоденна праця, терпіння, любов і віра.
Кожен із вас - скарб нашого закладу.
Не просто працівник. Не просто вчитель, вихователь, асистент, психолог чи фахівець.
Кожен із вас - частинка великої родини, яка щодня тримає цей дім.
І знаєте, мабуть, найбільше хочеться побажати нам усім одного - берегти одне одного.
Бо роки минають. Діти виростають. Змінюються обставини, приходять нові люди, змінюється життя. А те добро, яке ми залишили після себе в дитячих серцях, - залишається.
Дякую Богові за кожного з вас.
За те, що саме ви сьогодні поруч.
За ваші руки, які допомагають.
За серця, які відчувають.
За терпіння, яке часом здається безмежним.
За любов, якої нашим дітям так багато потрібно.
Нехай Господь береже кожного з вас і ваші родини. Дає здоров’я, сили, спокій у серці та ще багато років можливості робити цю важливу справу.
А нам усім - не втрачати головного: людяності, доброти і віри в дитину.
З нашим професійним святом, дорогі мої! ❤️
Я щаслива, що ви є. І пишаюся тим, що ми -разом. 💐😘🩷🌸💐🫶🌸🩷💐
Відео за посиланням:
https://www.facebook.com/share/v/19sEHqVbkk/
Немає коментарів:
Дописати коментар