Оцінювання

 

СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ УЧНІВ

КЗ ЛОР «БП НРЦ СВЯТОГО МИКОЛАЯ»

*Дана система розроблена на основі Закону Країни «Про освіту»,  «Абетки для директора. Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти» (Київ, 2021), Концепції Нової української школи, посібника «Нова українська школа: порадник для вчителя (Під заг. ред. Бібік Н.М. – К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017), наказу МОН України «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти» №813 від 13.07.21 р., додатка до листа Міністерства освіти і науки України від 22.09.21 р. № 1\9-482 «Інструктивно-методичних рекомендацій щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2021\2022 навчальному році», Наказ Міністерства освіти і науки України 01 квітня 2022 р. № 289 Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів з порушеннями інтелектуального розвитку (Навчально-методичний посібник / авт.: Чеботарьова О. В., Трикоз С. В., Блеч Г. О., Гладченко І. В., Бобренко І. В., Королько Н. І., Дмитрієва І. В., Остапенко Л. І., Тарновська Л. І., Гломозда І. В., Чухліб О. А., Стрілець Л. В.– К., ІСПП імені Миколи Ярмаченка НАПН України, 2020. – 88 с.), Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 5-10 класів з порушеннями інтелектуального розвитку /навчально-методичний посібник/ авт.: О.В. Чеботарьова, Г.О. Блеч, І.В. Гладченко, С.В. Трикоз, І.В. Бобренко, Н.А. Ярмола та ін. – К., ІСПП імені Миколи Ярмаченка НАПН України, 2019. – 120 с., Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами, Державного стандарту початкової загальної освіти, Державного стандарту базової середньої освіти.

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Оцінювання розглядається як процес отримання даних про стан сформованості результатів навчання учнів, аналіз отриманих даних та формулювання на його основі суджень про об’єкт, який оцінюють.

Оцінювання здійснюється з метою створення сприятливих умов для розвитку талантів і здібностей кожного учня\учениці, формування у нього\неї компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей та потреб, а також визначення ступеня якості освітнього процесу та шляхів підвищення його ефективності.

Оцінювання грунтується на принципах дитиноцентризму, об’єктивності, доброчесності, справедливості, неупередженості, систематичності, критеріальності, гнучкості, перспективності, диференційованості та конфіденційності, а також плановості, чіткості, прозорості, відкритості, доброзичливості.

Об’єктами оцінювання є результати навчання учня\учениці, у тому числі процес їх досягнення ним\нею. Результати навчання – це знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти і оцінити та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів.

Форми оцінювання: усна (індивідуальне, групове та фронтальне опитування); письмова (діагностичні, самостійні роботи, тестування); цифрова\програмована (тестування в електронному  форматі);  практична (дослідження, навчальні проєкти, виготовлення виробів тощо). Педагогічні працівники самостійно визначають форми оцінювання результатів навчання учнів з певного предмета, орієнтуючись на принцип педагогічної доцільності та враховуючи специфіку навчального предмета і особливості учнів.

Методи оцінювання педагогічні працівники закладу освіти добирають самостійно. Це може бути спостереження, бесіда, тестування, аналіз письмових робіт учнів тощо.

Вчителі можуть розробляти власну шкалу оцінювання: наприклад, вербальну, описову, 100-бальну накопичувальну, рівневу, тематичну тощо. Проте під час семестрового та річного оцінювання учню необхідно виставити оцінки у національній шкалі.

Отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі:

формувального оцінювання, метою якого відстеження особистісного розвитку учнів й ходу опанування ними навчального досвіду як онови компетентності та побудову індивідуальної освітньої траєкторії особистості;

підсумкового оцінювання, метою якого є співвіднесення навчальних досягнень учнів з обов’язковими\очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом

тематичного

        Національна шкала оцінювання:

•  у 1-2 класах виключно вербальне оцінювання,

•  у 3-4 класах — оцінювання за чотирма рівнями: високий, достатній, середній, початковий.

Вербальна оцінка – оцінювальне судження.

Рівнева оцінка – оцінювальне судження із зазначенням рівня результату.

Вербальну та рівневу оцінки можна виражати як усно, так і посьмово. Рівень результату навчання визначається з урахуванням динаміки його досягнення та позначається буквами: «початковий» (П), «середній» (С), «достатній» (Д).

Оцінювання навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку легкого ступеня 5-13 класів здійснюється бально з усіх предметів інваріантної складової крім предметів мистецької галузі (рекомендується у класних журналах і в Свідоцтві перед виставленням підсумкової оцінки у відповідних графах результатів навчання зазначати у 5-6 класах «√», у 7-13 класах «зар»).

• у 5-6 класах — тематичне, семестрове, річне. Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання здійснюють за бальною системою (шкалою), а його результати позначають цифрами. Свідоцтво досягнень відображає результати навчальних досягнень учня/учениці 5-6 класу з переліку предметів та інтегрованих курсів, визначених освітньою програмою.

Рекомендується у класних журналах і в Свідоцтві перед виставленням підсумкової оцінки у відповідних графах результатів навчання зазначати першу літеру («В», «Д», «С», «П»), що відповідає назві рівня досягнень орієнтовних критеріїв оцінювання результатів навчання з предметів (Високий, Достатній, Середній, Початковий) або за допомогою виставлення відповідних балів.

Основна функція поточного контролю – навчальна. Запитання, завдання, тести, тощо спрямовані на закріплення вивченого матеріалу й повторення пройденого, тому індивідуальні форми доцільно поєднувати із фронтальною роботою класу. Також звертаємо увагу на важливість урахування мотиваційно-стимулюючої функції поточного оцінювання.

Тематичне оцінювання пропонується здійснювати на основі поточного оцінювання із урахуванням проведених діагностичних (контрольних) робіт, або без проведення подібних робіт залежно від специфіки навчального предмета. Під час виставлення тематичного бала результати перевірки робочих зошитів, як правило, не враховуються.

Семестрове оцінювання може здійснюватися за результатами контролю груп загальних результатів відображених у Свідоцтві досягнень.

Річне оцінювання здійснюється на підставі загальної оцінки результатів навчання за І та ІІ семестри. Окремі види контрольних робіт, як правило, не проводяться.

Якщо рівень результатів навчання учня (учениці) визначити неможливо з якихось причин, у класному журналі та свідоцтві досягнень, табелі навчальних досягнень роблять запис «не атестований(а) (н/а)»

• у 7 -13 класах в основу оцінювання покладено визначення рівнів навчальних досягнень (І - початковий, ІІ – середній, ІІІ – достатній) та критеріїв оцінювання навчальних досягнень, відповідних їм диференційних балів (1-9 балів) з кожного навчального предмета. Для учнів з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня розроблено диференційовані рівні навчальних досягнень (І – початковий, II – середній (1-6 балів), які характеризують особливості життєвої компетентності та обумовлюють їхню соціалізацію.

Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку є поточне, тематичне та підсумкове. Враховуючи особливості навчальної діяльності учнів з порушеннями інтелектуального розвитку, тематична оцінка здійснюється за результатами поточного оцінювання. При цьому поточне оцінювання виконує діагностикокоригуючу, стимулюючу функції. Кожному рівню навчальних досягнень відповідає своя шкала диференційованих балів.

Для оцінювання окремих видів робіт учнів учитель розробляє критерії оцінювання результатів навчання учнів, які ґрунтуються на критеріях, затверджених МОН, а також враховують особливості вивчення теми (обсяг годин на вивчення, кількість обов’язкових робіт), освітню програму закладу освіти, компетентнісний підхід до викладання навчального предмета (інтегрованого курсу), форму організації учнів на навчальному занятті (групова, індивідуальна, фронтальна, колективна).

Учитель постійно  інформує  учнів  про  критерії  оцінювання  їхніх результатів навчання. Інформація про критерії оцінювання може бути донесена до учнів у різних формах: усно, у вигляді роздаткового матеріалу, інфографіки, шляхом розміщення на інформаційному стенді у класі інші види комунікації. Учитель може залучати учнів до розроблення критеріїв їхніх результатів у окремих видах діяльності.

Розроблені  вчителем  критерії  оцінювання  не  потребують  затвердження керівництвом закладу освіти. Проте, керівництво вивчає систему оцінювання вчителів через спостереження за проведенням навчальних занять, вивчення оприлюднених критеріїв оцінювання, розглядаючи це питання на засіданнях методичних об’єднань, педагогічної ради.

Учнів та їхніх батьків інформується про правила та процедури оцінювання. Передусім — про порядок поточного та підсумкового оцінювання, чинники (старанність, вчасність виконання робіт), які впливають на тематичне оцінювання учнів тощо. .

Інструментарій оцінювання добирається або розробляється вчителем самостійно з урахуванням розроблених у закладі освіти правил та процедур та містить критерії оцінювання.

При оцінюванні результатів навчання враховується не обсяг засвоєних знань, а компетентність. Компетентність — динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися,  провадити  професійну  та/або  подальшу навчальну діяльність (пункт 15 частини 1 статті 1 Закону України «Про освіту»).

Вчителям пропонується такі підходи до формування критеріїв оцінювання:

•  оцінювати не лише результат роботи, але й процес навчання, індивідуальний поступ кожного учня;

•  позитивно  оцінювати  досягнення  учнів  незалежно  від  того,  значні вони чи скромні, якщо вони є результатом справжніх зусиль дитини — в цьому є мотивуюча роль оцінювання;

•  оцінювати  рівень  аргументації  та  вміння  учнів  висловлювати  свою думку.

У процесі впровадження компетентнісного підходу оцінювання результатів навчання спрямовується на вирішення таких основних завдань:

•  розв’язання проблем і прийняття рішень;

•  розуміння, а не відтворення фрагментів інформації;

•  оцінювання наскрізних умінь (здатність працювати в команді, уміння

слухати, розв’язувати конфлікти, вирішувати дискусійні питання і проблеми тощо);

•  уміння застосовувати знання в реальних життєвих ситуаціях.

З метою розроблення об’єктивної та справедливої системи оцінювання вчителям рекомендовано наступне:

1.  на основі критеріїв, розроблених МОН, вчителі можуть розробляти критерії оцінювання для виконання обов’язкових видів роботи;

2.  розроблення критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів при використанні інших, крім класно-урочної, форм організації освітнього процесу та форм роботи з учнями: дистанційного, змішаного, кооперативного (групового) навчання;

3.  обов’язкове оприлюднення критеріїв оцінювання;

4.  спільне з учнями розроблення критеріїв;

5.  впровадження самооцінювання і взаємооцінювання учнів;

6.  отримання постійного зворотного зв’язку від учнів у процесі оцінювання;

7.  використання учнівського портфоліо як способу оцінювання результатів навчання учнів;

8.  впровадження формувального оцінювання.

З метою постійного відстеження динаміки змін результатів навчання учнів та надання відповідної підтримки вживаються наступні заходи:

•  на рівні управління закладом освіти — здійснюється постійне відстеження  та  аналіз  результатів  навчання  здобувачів  освіти  (внутрішній моніторинг);

•  на рівні педагогічної діяльності — здійснюється формувальне оцінювання, яке передбачає відстеження індивідуального поступу учнів та коригування результатів (за потреби).

Внутрішній моніторинг ініціюється та проводиться закладом освіти. Заклад освіти може визначити порядок проведення внутрішнього моніторингу  (пункт 3 Розділу III наказу Міністерства освіти і науки України від 16 січня 2020 року № 54 «Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти»).

Результати аналізу моніторингових досліджень розглядаються на засіданнях педагогічної ради;  нарадах при директорові;  засіданнях  методичних  об’єднань; засіданнях атестаційної комісії педагогічних працівників; засіданнях команди психолого-педагогічного супроводу дитини індивідуальної форми навчання.

Формувальне оцінювання є одним із основних видів оцінювання результатів навчання учнів (частина 2 статті 17 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).

Формувальне оцінювання є невід’ємною складовою освітнього процесу та ціннісним орієнтиром здійснення оцінювання навчальних досягнень учнів.

Метою формувального оцінювання є відстеження особистісного розвитку учнів, процесу опанування ними навчального досвіду як основи компетентності, забезпечення індивідуальної траєкторії розвитку особистості.

Особливості формувального оцінювання:

•  націлене  на  визначення  індивідуальних  досягнень  кожного  учня/ кожної учениці;

•  не передбачає порівняння навчальних досягнень різних учнів;

•  широко використовує описове оцінювання;

•  застосовує зрозумілі критерії оцінювання, за якими оцінюють учнів, вони стають свідомими учасниками процесу оцінювання і навчання;

•  забезпечує зворотний зв’язок — отримання інформації про те, чого учні навчилися, а також про те, як учитель реалізував поставлені навчальні цілі;

•  визначає вектор навчання: виконавши завдання, учні дізнаються про те, якого рівня вони наразі досягли і в якому напрямі їм потрібно рухатися далі.

У 1–2 класах застосовується виключно формувальне оцінювання, тобто оцінювання здійснюється за вербальною шкалою. Зворотний зв’язок від учителя надається учням та їхнім батькам у свідоцтві досягнень, де надається характеристика особистісних досягнень учнів та їхніх навчальних результатів.

Використання формувального оцінювання передбачає застосування прийомів самооцінювання або взаємооцінювання. Само- та взаємооцінювання учнів організовується вчителем на регулярній основі за визначеними критеріями до наскрізних умінь та складових компетентностей, залежно від навчального поступу учнів. Шкали для само- та взаємооцінювання рекомендовано застосовувати на вибір учителя: трирівневу шкалу оцінювання «мені ще варто попрацювати — я тренуюся — мені вдається»; шкалу, ідентичну до тієї, що застосовується у свідоцтві досягнень, шкалу, розроблену вчителем самостійно.

Алгоритм діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання.

1.                   Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей.

Вчитель спільно з учнями розробляє й обговорює цілі уроків «заняття». Ціль є вимірною, щоб через оцінювання з’ясувати, на якому рівні вона досягнута.

2.                   Ознайомлення учнів із критеріями оцінювання.

Обговорення з учнями критеріїв оцінювання з метою прозорості і зрозумілості для всіх суб’єктів освітнього процесу. Критерії оцінювання для поточного оцінювання описувють те, що заявлено в навчальних цілях. Учнів ознайомлюють із ними до початку виконання завдання.

3.                   Забезпечення активної участі учнів у процесі оцінювання.

Створення ефективного зворотного зв’язку, який є зрозумілим і чітким, доброзичливим та своєчасним. У процесі оцінювання не протиставляють дітей одне одному. Проводиться порівняння роботи (відповіді, дії тощо) з тим, як працювала дитина раніше. Акцентується увага лише на позитивну динаміку досягнень дитини. Складнощі у навчанні обговорюються з учнем індивідуально.

4.                   Забезпечення можливості й уміння учнів аналізувати власну діяльність (рефлексія).

Впровадження елементів рефлексії, спрямованих на спостереження своїх дій та дій однокласників, осмислення своїх суджень, дій, учинків з огляду на їх відповідність меті діяльності.

Здатність до персональної рефлексії у дітей молодшого шкільного віку з інтелектуальними порушеннями є достатньо обмежена, але можливості її розвитку актуалізуються під час роботи в групі. Умовою розвитку рефлексії в цьому віці є включення дитини у взаємодію з наступним відтворенням фактичних актів дій та комунікацій в контексті особистісного та спільного значення. Спонукають до рефлексії запитаннями: «Що нового дізнався на уроці?», «Що привернуло твою увагу?», «Ти активно працював на уроці?», «Що тобі найбільше сподобалось?».

5.                   Коригування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.

Формувальне оцінювання дає можливість вчителю, відстежуючи рух дитини до навчальних цілей, здійснити коригування освітнього процесу на ранніх етапах, а учневі – усвідомити відповідальність за своє навчання. Оцінка діяльності учнів має бути позитивною. У випадку невдач або непосильності певної роботи для конкретного учня йому пропонується легше завдання, аби оцінити й підтримати зусилля.

Інші компоненти формувального оцінювання такі як: конкретний аналіз допущених учнем помилок і труднощів, що постали перед ним, та конкретні вказівки про те, як покращити досягнутий результат, не є предметом розгляду у першому, другому класах, але стають актуальними на подальших навчальних етапах у початковій школі.

Формувальне оцінювання можна забезпечити використанням портфоліо, основна суть якого полягає в тому, щоб показати все, на що здібні учні. Через твердження «Я знаю», «Я вмію» акцентуються навчальні досягнення учнів, розвивається здатність до самооцінювання, поступово збільшується відповідальність за власне навчання.

Питання формувального оцінювання розглядається на засіданні педагогічної ради.

Об’єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учня\учениці за рік. Під час підсумкового оцінювання рекомендується зіставляти навчальні досягнення учнів з очікуваними результатами навчання, визначеними в освітніх програмах.

Основою для підсумкового оцінювання результатів навчання за рік можуть бути результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання.

У 1-4 класах підсумкову (річну) оцінку фіксують у класному журналі та свідоцтвах досягнень учнів.

Зразок оформлення результатів підсумкового оцінювання за рік на предметних сторінках класного журналу винесено у Додаток 2. На лівій сторінці останнього розвороту журналу для записів уроків  з певного предмета\інтегрованого курсу записуються номери показників характеристик результатів навчання, що подані у свідоцтві досягнень з відповідної освітньої галузі, а на правій сторінці розвороту журналу – записувати ці показники характеристики результатів навчання у тому порядку, як вони записані у свідоцтві досягнень.

У кожній колонці фіксується стан сформованості обов’язкових результатів навчання (Сформовано - √; Формується - √, Не сформовано - √). Якщо в 3-4 класах використовується рівнева оцінка, то замість позначки √ записується перша буква назви рівня, якому відповідає результат навчання.

У частині класного журналу «Зведений облік навчальних досягнень учнів» записується лише рішення педагогічної ради про переведення учня до наступного класу.

У 5-13 класах підсумкову (річну) оцінку фіксують у класному журналі, особовій справі і табелі (у свідоцтві досягнень для 5 класу).

Розроблені і описані правила та процедури оцінювання схвалюються педагогічною радою та є частиною освітньої програми закладу освіти.

 

ПРАВИЛА ТА ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ

             Характеристики компонентів навчання учнів з порушеннями інтелектуального розвитку покладено в основу визначення рівнів навчальних досягнень (І - початковий, ІІ – середній, ІІІ – достатній) та критеріїв оцінювання навчальних досягнень.

Для учнів з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня розроблено диференційовані рівні навчальних досягнень (І – початковий, II – середній, III – достатній), які характеризують особливості життєвої компетентності та обумовлюють їхню соціалізацію.

 

Загальна характеристика рівнів навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку легкого ступеня

І рівень – початковий.

Учень (учениця) з допомогою вчителя фрагментарно, неточно відтворює окремі елементи, ознаки об’єкта вивчення; з допомогою вчителя виконує окремі дії, елементарні завдання. Ставлення до навчання байдуже. Потребує контролю, допомоги та стимулювання з боку вчителя.

ІІ рівень – середній.

Учень (учениця) в основному здатний відтворити більшу частину навчального матеріалу, але допускає окремі неточності. Матеріал розуміє, може виокремити головне і другорядне, частково чи за допомогою вчителя пояснити. Виконує дії та завдання в аналогічних умовах (під керівництвом вчителя). Достатньо стале зацікавлене ставлення до навчання. В окремих випадках потребує контролю та допомоги з боку вчителя.

ІІІ рівень – достатній.

Учень відтворює матеріал, визначений навчальною програмою. Матеріал розуміє, може виокремити головне і другорядне, пояснити. Застосовує знання, вміння й навички в аналогічних та відносно нових умовах. Здатний самостійно і правильно виконувати дії, аналогічні та відносно нові завдання. Здатний пояснити використаний спосіб виконання завдання та застосувати для розв’язання іншого. Стале, виразно-позитивне ставлення до навчання.

Загальна характеристика рівнів навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня

I – початковий.

Учень (учениця) за допомогою вчителя фрагментарно впізнає (показує або називає) предмет вивчення. За повної підтримки вчителя намагається виконати елементарні практичні дії, переважно пасивного характеру. Ставлення до навчання байдуже. Потребує значної постійної допомоги, повної підтримки та супроводу з боку вчителя.

II – середній.

Учень (учениця) за допомогою учителя частково розпізнає об’єкт вивчення. Виконує окремі дії предметно-практичного змісту на рівні копіювання способу виконання. Виявляє епізодичний інтерес до навчання, має байдуже або слабковиразне позитивне ставлення до навчально-практичної діяльності. Потребує схвалення, постійної допомоги, супроводу, контролю та стимулювання.

III – достатній.

Учень (учениця) має уявлення про об’єкт вивчення. З використанням наочності відтворює (не завжди точно) основні змістові елементи навчального матеріалу. Матеріал в основному розуміє, але пояснити, виокремити в ньому суттєве та другорядне не може. За наслідуванням і словесною інструкцією епізодично виконує прості завдання предметно-практичного змісту. Має слабковиразне позитивне ставлення до навчально-практичної діяльності. Потребує стимуляції та постійної значної допомоги щодо виконання предметно-практичних дій, завдання, організації робочого місця.

Розширені критерії рівневого оцінювання навчальних досягнень учнів з основних навчальних предметів подано у посібнику Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів з порушеннями інтелектуального розвитку / навчально-методичний посібник / авт.: Чеботарьова О. В., Трикоз С. В., Блеч Г. О., Гладченко І. В., Бобренко І. В., Королько Н. І., Дмитрієва І. В., Остапенко Л. І., Тарновська Л. І., Гломозда І. В., Чухліб О. А., Стрілець Л. В.– К., ІСПП імені Миколи Ярмаченка НАПН України, 2020. – 88 с.

З предмета вивчення\інтегрованого курсу використовується вербальна оцінка окремих результатів навчання учня\учениці з предмета вивчення, інтегрованого курсу (освітньої галузі), яка окрім оцінювального судження про досягнення може ще називати і рівень результату навчання.  

Оцінювальне судження є вербальною оцінкою. Оцінювальне судження із зазначенням рівня результату – це рівнева оцінка.

Вербальну і рівневу оцінки можна виражати як усно, так і письмово.  Рівень результату навчання визначається з урахуванням динаміки його досягнення та позначається буквами: «Початковий» (П), «Середній» (С), «Достатній» (Д).

Результат оцінювання особистісних надбань учня\учениці у 1-4 класах виражається вербальною оцінкою, а об’єктивних результатів результатів навчання учня\учениці у 1-2 класах – вербальною оцінкою, у 3-4 класах – або  вербальною оцінкою, або рівневою оцінкою за вибором закладу освіти на підставі рішення педагогічної ради.

Облік результатів завершального (підсумкового) оцінювання, що здійснюється з урахуванням динаміки зростання рівня навчальних досягнень учня-учениці, фіксується учителем у свідоцтві досягнень. Зразки свідоцтв досягнень для учнів 1-4 класів  БП НРЦ Святого Миколая винесено у Додаток 1. Зазначені свідоцтва досягнень розроблені на основі типових навчальних програм для дітей з порушенням інтелектуального розвитку.

Учитель оформлює два екземпляри свідоцтва. Батькам або особам, які їх замінюють, видають один екземпляр, другий залишається в закладі освіти і зберігається в особовій справі. За бажанням, батьки можуть залишити свій коментар у свідоцтві, для цього, зустрітись з учителем і написати свої побажання на екземплярі, що зберігається в школі.

У свідоцтві досягнень надається розгорнута характеристика результатів навчання учня\учениці, здобутих протягом навчального року. Зразки свідоцтв досягнень можуть бути зміненими та доповненими за потреби.

Інформація із свідоцтва досягнень не переписується до особової справи. В особовій справі зазначається лише рішення про переведення до наступного класу.

Відповідно до Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти, що затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 30.11.2020 №1480, заклад загальної середньої освіти може розробляти і фіксувати загальні положення щодо оцінювання результатів навчання учня в освітній програмі і конкретизувати їх у частині Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в закладі загальної середньої освіти, що стосується системи оцінювання результатів навчання учня\учениці.

У межах формувального оцінювання за результатами опанування певної програмової теми\частини теми\кількох тем  чи розділу протягом навчального року проводяться тематичні діагностувальні роботи. Тематична діагностувальна робота є засобом зворотного зв’язку стосовно опанування учнями частиною очікуваних\обов’язкових результатів навчання з метою оперативного регулювання та коригування освітнього процесу задля підвищення його ефективності.

Змістовим наповненням тематичної діагностувальної роботи є система навчальних завдань, що передбачають різні рівні реалізації навчальної діяльності та за результатами яких можна отримати об’єктивну інформацію про досягнення групи взаємопов’язаних очікуваних результатів навчання  учня на певному етапі опанування програмовим матеріалом. Обсяг завдань у тематичній діагностувальній роботі визначається з урахуванням вікових та індивідуальних можливостей учнів виконати завдання протягом 1 навчальної години.

Розширені критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 5-13 класів з основних навчальних предметів подано у посібнику Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 5-10 класів з порушеннями інтелектуального розвитку /навчально-методичний посібник/ авт.: О.В. Чеботарьова, Г.О. Блеч, І.В. Гладченко, С.В. Трикоз, І.В. Бобренко, Н.А. Ярмола та ін. – К., ІСПП імені Миколи Ярмаченка НАПН України, 2019. – 120 с.

Кількість і періодичність діагностувальних робіт з предмета вивчення\інтегрованого курсу вчитель може визначатисамостійно під час складання календарно-тематичного плану. Передбачається планування не більше 1 діагностувальної роботи на день. Якщо учня не було в школі в день проведення діагностувальної роботи, то після повернення він не пише діагностувальної роботи. Наступний урок після діагностувальної роботи проводиться з метою аналізу виконаних завдань. Результати діагностувальних робіт зберігаються у портфоліо учня і не фіксуються у класному журналі.

З метою забезпечення вільного вибору  педагогічними працівниками методик, технологій навчання підходи до оцінювання у різних класах закладу загальної середньої освіти можуть мати відмінності, що спрямовані на реалізацію обраних освітніх програм. Особливості організації оцінювання у певному класі можуть ініціюватися вчителем і бути затвердженими на засіданні педагогічної ради закладу освіти.

Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня\учениці та його\її батьків\осіб, що їх замінюють. Інформування батьків про результати навчання  може відбуватися під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у робочих зошитах учня\учениці, інших носіях зворотного зв’язку з батьками, фіксації результатів навчання у свідоцтвах досягнень учня\учениці.

Додаток 1. Свідоцтво досягнень 1 клас (зразок)

                    Свідоцтво досягнень 2 клас (зразок)

                    Свідоцтво досягнень 3 клас (зразок)

                    Свідоцтво досягнень 4 клас (зразок)

Додаток 2. Зразок оформлення результатів підсумкового оцінювання