четвер, 26 березня 2020 р.

Карантин - вимушені обмеження чи приховані можливості?

Для того, аби почалась паніка необхідне поєднання двох інгредієнтів – людина має опинитись в незрозумілій для себе ситуації і у неї повинно вимкнутись критичне мислення.
Один інгредієнт зараз присутній у всіх нас – ситуація є абсолютно незрозумілою: десь є вірус, але ми його не бачимо, нам необхідно змінити звичне життя, більшість часу ми змушені знаходитись в замкненому просторі, практично не контактувати з оточуючими, і більш того, ми навіть не знаємо, скільки це триватиме. При цьому в нас є надлишок суперечливої інформації з різних джерел, і якщо зараз ми втратимо здатність критично мислити, точно зустрінемось з своїми панічними переживаннями.

Як максимально адекватно оцінити ситуацію, не піддаючись
паніці і як при цьому поводитись?

1) Зараз варто зберігати чистими і руки, і розум.

Тому дбайте не лише про гігієну рук, але й про інформаційну гігієну. Читайте тільки офіційні новини і робіть це також дозовано. Адже якщо ми будемо надто часто мити руки, то ризикуємо пошкодити шкіру, а якщо переглядатимемо надмір інформації, то тим самим випробовуємо свою нервову систему.

2) Завжди майте план А і план Б
Розробіть для себе, план А – що я робитиму, якщо все складеться найкращим чином? І план Б – що я робитиму, у найгіршому випадку? Адже якщо ви готові до найгіршого сценарію, ви готові до будь-якого.
Важливо саме свідомо продумати найгірший сценарій, при чому від початку і до кінця. Для нашої психіки це наче відчути дно, ґрунт під ногами, від якого можна відштовхнутись.

3) Соціальна підтримка
Людина – надзвичайно соціальна істота і для підтримки внутрішньої стабільності нам потрібні інші та відчуття того, що ми не самі. Визначте для себе як мінімум 5 людей, до яких ви завжди можете звернутись по допомогу у разі потреби. І також важливо, попередньо домовитись з ними про це.

4) Ресурсні активності
Людині, щоб почувати себе людиною, також надзвичайно важливо самій творити свою поведінку. Тому варто скласти список щоденних активностей, які залежать саме від вас і самостійно розробити для себе режим дня. Наприклад, щоранку робити зарядку чи йогу, з 10 до 17 продовжувати займатися своєю роботою або навчатись, а щовечора зідзвонюватись з друзями або мати спільну вечерю чи готувати щось смачненьке.

Як подолати тривогу?

Тривога – це теж енергія, яку можна скеровувати на користь собі і оточуючим. Справді, просто тривожитись, не допомагає. Це схоже на те, коли мотор у авто увімкнений і бензин згоряє, але при цьому сам автомобіль стоїть на місці. так ми просто палимо бензин. Тому, варто скеровувати свою тривогу в конструктивне русло та зайнятися трудотерапією – робити речі, які давно відкладали на потім. Взагалі, можна собі взяти за правило “сплати за простій”. Це як у таксі – якщо тривожишся більш ніж 5 хвилин, то маєш піти і зробити щось корисне для іншої людини – пожертвувати кошти, подзвонити рідним і спитати як у них справи, приготувати комусь чаю. Повірте, це чудово лікує від будь-якої паніки чи тривоги.

Як не потонути у негативних думках та змінити фокус уваги на щось позитивне?

Коли ми в тривозі, наш мозок легко перемикається на негативні думки і йому дуже важко перейти на позитив та згадати про щось приємне. Тому є один працюючий лайфхак, який я рекомендую: розробіть наперед список ресурсних активностей (речей, які вам подобається робити зараз чи подобалося робити раніше). Тут також допоможе правило 5 хвилин – якщо тривожні думки тривають більш ніж 5 хвилин, обирати будь-яку доречну зараз активність зі списку та одразу ж починати її робити! Список може містити цілу купу цікавих речей, таких як: ванна з піною, посадити квіти, подзвонити давній подрузі чи однокласнику, увімкнути улюблену музику, почитати книгу чи переглянути гарний фільм.

Кожна криза несе в собі як небезпеку, так і нові можливості. Щоб отримати доступ до можливостей кризи, варто задати собі питання – “а чому добре, що це зі мною сталося?”. Хтось скаже, що нарешті може розслабитися, бо має законну причину для своєї прокрастинації, ті, хто перепрацьовував, можуть відпочити, а хто, навпаки, не міг завершити свої “хвости” вирішили це зробити – перебрати старі речі, прибрати квартиру, почати вчити англійську, тощо.
Криза також добрий тестувальник – вона дуже чітко показує на наші слабкі місця та наші точки до зростання. До прикладу, теперішній карантин комусь може показати, що у нього недостатньо сформована подушка фінансової безпеки, інші, сидячи вдома, можуть помітити, що мають багато невирішених проблем в особистих стосунках, які раніше не відчувалися тільки через те, що партнери просто мало часу проводили разом і відволікалися на роботу, а хтось зустрінеться з проблемою браку навичок управління своїми емоціями.

Як правильно «карантинити»?

Як правильно карантинити детально описано в інструкціях Міністерства охорони здоров’я та на сторіночці Уляни Супрун. Як психолог, я порекомендую вибрати правильну стратегію - не видавати весь ресурс на початку, а рівномірно розподілити його на весь час карантину, робити зупинки для відновлення та поповнення сил, розуміти, що для того, щоб дістатися фінішу потрібен час, ну і звісно, пам’ятати, що ми у цьому марафоні не одні, те що відбувається зараз відбувається зі всіма людьми по цілому світі .


Немає коментарів:

Дописати коментар