❤️СПОГАДИ ВЕСНИ🌹🌹🌹
А було воно приблизно так...
Все починалось із того, що прийшла весна... На вулиці так сонячно, вітерець ледь погойдує гілки смерек, весело пташки щебечуть, життя вирує, так і хочеться проводити час в гармонії з природою.
У нас, в "НРЦ Святого Миколая", є дуже гарний дитячий майданчик, на якому є лавки для сидіння, гойдалка, гойдалки-балансири, хатка із різноманітними розвиваючими деталями, кільце для закидування м'яча та ін. Хтось запитає: - "Чи то так важливо, що саме є на дитячому майданчику?" . Відповім я Вам: - "Важливо, у нашому випадку ще й як важливо".
Наш Назарко панічно боявся дитячого майданчика. Коли всі діти залюбки проводять час то на гірці, то на гойдалці, хтось Лови бавиться, то наш Назарко максимум міг бути поруч із електричним стовпом, що неподалік від дитячого майданчика.
На першому етапі Назар признайомився із лавками для сидіння, що на пів обгороджують майданчик, потім відважився на те, щоб підбігати до гойдалки-балансира і стрімголов тікати від неї, наче вона буде бігти за ним. На це пішло майже тиждень і стало вже не цікаво просто підбігати до лавки і тікати від неї. Наступним кроком було підбігати до лавки, доторкнутись, зазвичай опустити одну із сторін лавки до землі, і втекти чим скоріш до вчителя, вихователя та сховатись за його спину. Тривала така діяльність майже 2 тижні.Це все так забавно виглядало, усмішка із його обличчя не сходила.😊(на фото та відео це добре видно)
Коли зрозумів, що гойдалка все ж не біжить за ним і інші діти безтурботно катаються переважуючи один одного, то спробував сідати на середину гойдалки, але максимум міг всидіти 1 рух гойдалки і знову зривався і біг до дорослого за спину ховатись. Згодом сидіти по середині гойдалки і кататись таким чином разом із дітьми стало зовсім не страшно, ба навіть Назарко почав сідати мені на одне коліно і 1 рух гойдалки ми ЗРОБИЛИ!!! Але страх ніде не подівся, він просто трошки відступив, тому Назар знову спритно зі скакував з колін і відбігав у сторону. Згодом ми збільшили кількість відштовхувань від землі сидячи у мене на коліні.(Мені приємно, що Назарко вчиться довіряти).
Вже скоро наш герой спробував сам сідати на гойдалку, але не на сидіння, а за поручні від лавки. На кожен з цих етапів проходило приблизно 1,5 - 2 тижні, але ми впевнено йшли до мети, яку, напевно, поставив сам Назар, а ми, всі педагоги, лиш йому допомагали, підтримували. І - УРА!!!!🤗🤗🤗🤗😊, МИ це зробили!!! 😉 Назар сам сів на визначене місце для сидіння, взявся за поручінь і 1 рух гойдалки всидів, а потім як завжди - ловко піднявся і відбіг в сторону. Це зовсім нікого не розчаровувало, бо Назар вже нас навчив, що за маленьким результатом йде великий прогрес. Кількість рухів непомітно зросла до 3- ох за 1 підхід гойдання. І ось - ВЕЛИКА ПЕРЕМОГА 💪коли ніхто з дітей не хотіли кататись на гойдалці-балансирі, бо мандрували в хатинці і невтомно з'їжджали з гірки, то Назар брав мене за руку, вів до гойдалки ще й показував, що я маю сідати на неї з однієї сторони, а він біг до другого краю і ми каталися у двох. Уявіть собі: 1 рух тривалістю декілька секунд і катання із великим задоволенням до 45 хв. Ось така солодка перемога!
І ЗНОВУ... Все починалось із того, що прийшла весна... На вулиці так сонячно, вітерець ледь погойдує гілки смерек, весело пташки щебечуть, життя вирує, так і хочеться проводити час в гармонії з природою. Ми дружньо зібралися всією групою і пішли зустрічати весну 2020 року на дитячий майданчик. Було трошки страшно, а може наш Назарчик вже давно забув про розваги на майданчику🤔, але ні! За 1 день ми згадали як вміло вміємо кататись на гойдалці-балансирі, на іншій гойдалці, мандрувати у хатинці, ба навіть спробували декілька раз брати м'яч і підкидати у напрямку до баскетбольного кільця. Чи це все когось одного із педагогів заслуга? - НІ! Це була спільна робота педагогів без попереднього планування. Можна сказати це наша надзвичайна ситуація з бездоганним результатом!🤗 Педагоги "БП НРЦ Святого Миколая" ВИ МОЛОДЦІ!
Важливо зрозуміти одне - те, що для нас є абсолютно очевидним, простим у виконанні (наприклад покататись на гойдалці), то для інших це неабиякий шлях довгий, покритий низкою власних тривог та упереджень. Для того, щоб покататись на гойдалці, нам потрібно було вчитись цього цілу весну.
Тепер ми будемо ставити нові цілі - закидання м'яча в корзину, спускання з гірки і хтозна скільки піде у нас на це часу?!
Немає коментарів:
Дописати коментар